Навчання

kids read

Особливості організації фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільному закладі


Пріоритетність фізичного розвитку дітей визначається чинними нормативно-правовими документами дошкільної галузі - Законами України "Про освіту", "Про дошкільну освіту", "Про фізичну культуру", "Про охорону дитинства". Цими документами держава гарантує усім дітям дошкільного віку реалізацію прав на охорону життя і здоров'я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу, забезпечення раціонального харчування, сприяє створенню безпечних умов для формування всебічно розвиненої життєвокомпетентної особистості в процесі суспільного і родинного виховання тощо.
З огляду на зазначене,  діяльність дошкільного навчального закладу має спрямовуватись на збереження, зміцнення й відновлення фізичного, психічного і духовного здоров'я дітей, забезпечення їхнього своєчасного та повноцінного, гармонійного фізичного розвитку з перших років життя.
В свою чергу, ефективність фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільних навчальних закладах залежить від урахування ряду важливих чинників:
  дотримання належного рухового режиму життєдіяльності дітей;
  доцільне комплексне використання основних засобів фізичного виховання (фізичні вправи - гімнастика, ігри, елементи спорту і туризму; оздоровчі сили природи - повітря, сонце, вода; гігієнічні фактори - режим харчування, занять і відпочинку, гігієна одягу, взуття, обладнання та ін.);
  раціональне застосування в освітньому процесі різних організаційних форм:
  заняття з фізичної культури;
  фізкультурно-оздоровчі заходи (ранкова гімнастика, гімнастика після денного сну, фізкультхвилинка, фізкультпауза, загартувальні процедури);
  форми організації рухової активності у повсякденному житті (заняття фізичними вправами на прогулянках, фізкультурні свята і розваги, дитячий туризм, рухливі ігри, самостійна рухова діяльність, дні та тижні здоров'я, індивідуальна робота з фізичного виховання);
використання нетрадиційних, альтернативних технологій і методик, спрямованих на зміцнення та відновлення здоров'я дітей (авторська методика з фізичного виховання М. Єфименка "Театр фізичного розвитку"; адаптовані методики психофізичної гімнастики хатха-йога, у-шу; дихальна гімнастика Г. Стрєльникової, К. Бутєйка; дотиковий масаж А. Уманської; технологія М. Рунової; методики Г. Залигіної; Л. Бейби тощо).

Зважаючи на зазначене вище, під час організації та проведення фізкультурно-оздоровчої роботи педагогічному колективу варто забезпечити:
   дотримання розпорядку дня, збалансоване, збагачене вітамінами харчування та раціональний питний режим для дітей різних вікових категорій;
   організацію фізкультурних занять та інших форм роботи із фізичного виховання дошкільників на свіжому повітрі;
   проведення загартувальних процедур із дотриманням санітарно-гігієнічних норм;
   активізацію просвітницької роботи з батьками щодо охорони здоров'я та безпеки життєдіяльності дітей.
Фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі дня є обов'язковими і необхідними для дітей дошкільного віку. Вони мають мету – сприяти зміцненню здоров'я, підвищенню розумової працездатності дітей, активізації рухового режиму у дошкільному закладі.
До фізкультурно-оздоровчої роботи можна від­нести такі форми: ранкова гімнастика, гімнастика після денного сну, фізкультурні хвилинки, паузи, загартувальні процедури.
Ранкова гімнастика — обов'язкова складова орга­нізації життєдіяльності дітей у дошкільному навчаль­ному закладі. Вона сприяє поглибленню дихання, по­силенню кровообігу, обміну речовин, розвитку різних груп м'язів, правильній поставі, розгальмовуванню нервової системи після сну, викликає позитивні емоції.
Головна вимога до гімнастики — прове­дення її на свіжому повітрі, а у холодну пору року  — у добре провітре­ному приміщенні. Для підвищення опірності організму до несприятливих кліматичних умов одяг під час вико­нання вправ має бути легким.
Добір вправ у комплексі визначається з урахуванням можливостей і стану здоров'я дітей певного віку, а також їхніх індивідуальних особливостей. Вправи повинні бути прості та доступні для виконання, доцільно включати біг, ходьбу, стрибки, інші вправи для різних груп м'язів. Тривалість ранкової гімнастики: для дітей раннього віку — 4-5 хв., молодшого дошкільного віку — від 6 до 9 хв.,  старшого — 8-12 хв. Комплекси ранкової гімнас­тики розучуються на заняттях з фізичної культури, діють 2 тижні з ускладненням на другому.

Протягом року вже знайомі комплекси періодично по­вторюються, збільшується навантаження за рахунок уріз­номанітнення вправ, підвищення інтенсивності виконання.
Гімнастика після денного сну проводиться після поступового підйому дітей у спальній, групових кімнатах або залі. Організм дітей після вставання з ліжка ще перебуває у стані гальмування й значне фізичне навантаження у цей період не бажане. Комплекс такої гімнастики включає загально-розвивальні вправи на різні м'язові групи із зміною ви­хідних положень та спеціальні вправи для формування стопи і постави. Тривалість та дозування вправ такі, як і в ранковій гімнастиці (від 6 до 9 хв. залежно від віку дітей).
Фізкультурні паузи (динамічні перерви) проводяться в перерві між малорухливими видами діяльності та ор­ганізованими заняттями з метою зняття втомлюваності дітей через використання нескладних рухливих вправ.
Зміст фізкультурних пауз становлять ігри середньої рухливості («Совонька», «Зроби фігуру», «Знайди прапорець» та ін.) або хороводні («Коровай», «Каруселі», «Мак»), танцювальні рухи під музику (платівка, магнітофонний запис), комплекс вправ ритмічної гімнастики або загальнорозвиваючих вправ (5-6), які вже знайомі дітям.
Фізкультурна пауза повинна закінчуватися за 2-3 хв. до початку наступного заняття, щоб діти змогли заспокоїтися і своєчасно підготуватися до заняття. Тривалість її 6—10 хвилин.
Фізкультурні хвилинки проводяться під час орга­нізованих занять у вигляді короткотривалих комплексів фізичних вправ, що дає можливість зменшити втомлю­ваність дітей і відновити їхню працездатність для по­дальшої успішної роботи. До комплексів фізкультурних хвилинок входять 3-4 вправи, кожна з яких повторюєть­ся 4-6 разів. їхня тривалість 1-2хв.
Основна спрямованість комплексів фізкультурних хвилинок така:
1)           вправи типу потягування, які сприяють випрямленню хребта та підвищують тонус м'язів-розгиначів тулуба;
2)           вправи в нахилах і поворотах тулуба;
3)           вправи для м'язів ніг (відведення ніг, присідання, стрибки).
Вправи слід погоджувати з характером занять. Так, на заняттях з ліплення та малювання від одноманітних динамічних напружень у дітей стомлюються м'язи рук. Крім того, вони досить часто перебувають у зігнутому положенні. Саме тому під час фізкультурних хвилинок на цих заняттях використовуються вправи на інтенсивне потягування, випрямлення та вигинання хребта, на розпрямлення грудної клітки, які виконуються з одночасними рухами рук (вгору, в сторони та ін.) і подальшим опусканням їх у вихідне положення. Ці вправи також запобігають викривленню хребта.
На заняттях з розвитку мови та математики діти майже не рухаються. У даному випадку доцільне введення інтенсивних рухів з широкою амплітудою, а також енергійних рухів кистей (обертальні рухи, стискування пальців та ін.), які підвищують тонус кори головного мозку в цілому.
У комплекси фізкультурних хвилинок слід вводити вправи для ніг, особливо коли діти виконують комплекс у положенні стоячи за столом або біля столу. Такі вправи стимулюють кровообіг у нижніх кінцівках, у ділянках таза і живота дитини.
Іноді фізкультурна хвилинка поєднується із змістом заняття. Наприклад, під час заняття з математики дітям показують картку з цифрою 6 і пропонують поплескати у долоні або виконати присідання на один раз більше або вихователь показує 5-6 олівців і промовляє: «скільки олівців у нас, нахилились стільки раз» і та ін.
Загартувальні процедури — система заходів, спрямо­ваних на підвищення опірності організму дітей, розвитку у них здатності швидко й без шкоди для здоров'я присто­совуватися до змінних умов навколишнього середовища.
У дошкільних навчальних закладах застосовуються два види загартувальних заходів: повсякденні та спеціальні. До повсякденних належать: відповідний температурний режим, застосування широкої аерації, використання прохолодної води для миття рук, обличчя, полоскання рота, горла.
Спеціальні загартувальні процедури — повітряні й сонячні ванни, різноманітні водні процедури (наприклад: сухе та вологе обтирання тіла махровою рукавичкою, обливання ніг, тіла), сон при відкритих фрамугах тощо. При використанні водних процедур температура води поступово знижується відповідно до встановлених норм. Проводяться й інші загартувальні (ходьба босоніж по росяній траві, глині, камінцях, вологому піску тощо) та спеціальні лікувально-профілактичні процедури (фіто­терапія, ароматерапія, лікувальна фізкультура, масаж, фізіотерапевтичні процедури тощо), які включаються до системи оздоровлення за призначенням лікаря та зго­дою батьків з урахуванням індивідуальних показників стану здоров'я і самопочуття дітей.
Просвітницька робота з батьками щодо охорони здоров'я та безпеки життєдіяльності дітей передбачає створення інформаційних матеріалів (папки-пересувки, фотостенди, бюлетені, тематичні добірки та ін.), обговорення проблем зміцнення здоров'я і фізичного розвитку дітей на батьківських зборах, консультаціях; проведення семінарів-практикумів для батьківського загалу; заохочення рідних дитини до участі в освітньо-оздоровчій роботі дошкільного закладу (свята, розваги, виставки, туристичні походи); їх залучення до створення сприятливого розвивального середовища (оформлення фізкультурних осередків у групових кімнатах, облаштування спортивного майданчика, "Стежки здоров'я", виготовлення фізкультурного обладнання власними руками) тощо.
Дотримання психолого-педагогічних, методичних, санітарно-гігієнічних вимог до організації фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільному навчальному закладі, ефективне використання погодних умов та природних чинників дасть змогу педагогам створити необхідні умови для збереження, зміцнення, відновлення здоров'я та гармонійного фізичного розвитку дітей раннього і дошкільного віку.

Фізичний розвиток

Фізичний розвиток здійснюється інтегровано через всі види діяльності: ігрову , трудову, предметно-практичну, навчальну. Ця робота простежується на заняттях та в повсякденному житті під час ігрової діяльності. Педагоги використовують в організації освітньо-виховного процесу з дітьми різні форми і методи, як традиційні так і нетрадиційні; вдало застосовують проблемні запитання, логічні завдання, практичні вправи, які впливають на виховання турботливого ставлення до свого здоров’я  та спонукають до ведення здорового способу життя. Як наслідок цієї роботи зростає вміння дітей розумно ставитися до свого здоров'я. Варто відзначити роботу з цього питання вихователів Димид Г.Р., Остафійчук Н.І., Цвєткової О.А.,  Мельник Т.Л., Процак С.В, Яворської-Федій І.В., Тріщук Т.В., Гриньків О.А., інструктора з фізичної культури Цапко Л.М.
     В дошкільному навчальному закладі створені належні умови для забезпечення оптимального рухового режиму. Наявні музична зала та фізкультурне обладнання, фізкультурний та ігрові майданчики,центри рухової активності у всіх групах. Обладнання групових кімнат відповідає анатомо-фізіологічним особливостям дітей дошкільного віку, їх антропометричним показникам, санітарно-гігієнічним нормам, завданням з активізації рухової діяльності дошкільників, принципу естетики. Розміщення обладнання забезпечує вільний, без перешкод, доступ до нього та сприяє руховій активності дітей, закріпленню у них набутих умінь та навичок.
Щороку для оптимізації самостійної рухової діяльності в групах проводиться огляд на облаштування центрів  рухової активності . Це дає можливість педагогам продемонструвати не лише рівень своєї професійності у створенні предметно-ігрового середовища та організації діяльності, але й рівень творчості, ініціативності, креативності.
Фізкультурні заняття та інші заходи з фізичного виховання проводить інструктор з фізичної культури Цапко Лілія Михайлівна (освіта вища, педагогічний стаж –8 р,спеціаліст). Слід відмітити, що заняття з фізкультури та ранкова гімнастика проводяться як у традиційній так і нетрадиційній формах: коригувальні вправи, футбол, гімнастика, елементи кольоротерапії  та дихальної гімнастики. В своїй роботі педагог використовує елементи педагогічної технології фізичного виховання дітей М.Єфименка («Театр фізичного розвитку та оздоровлення дітей»). Фізкультурні заняття проводить в ігровій формі, на яких фізичну активність дітей поєднує з музичною, хореографічною та естетичною, що сприяє позитивному емоційному настрою дітей.

Ігрова діяльність в день здоров’я

Щомісяця у кожній віковій групі організовують День здоров’я.
Його мета - охопити усіх дітей групи різними формами фізичного виховання протягом дня, активізувати оздоровчу роботу на свіжому повітрі. Зміст роботи визначається можливостями вихователя та бажанням дітей.
Гра є потребою кожної здорової дитини, вона дарує малюкам радість і втіху, розвиває здатність усвідомлювати свої дії та вчинки. Саме рухлива гра має багато переваг для всебічного розвитку дитини.
Емоційна насиченість надає рухливим іграм привабливості, мобілізує зусилля дитини, дарує їй радість і задоволення протягом дня.
Рухлива гра несе й навчальне навантаження, можливість проявів особистої ініціативи дітей.
Наявність передумов для розвитку низки психологічних якостей – колективізму, дисциплінованості, сміливості, винахідливості – сприяє моральному становленню дитячої особистості. Такі рухливі ігри стимулюють розумовий розвиток дитини, регулюють й поглиблюють уявлення дітей про довкілля, розвивають увагу, пам’ять
Вранці - гра середньої рухливості (під час прийому дітей),ранкова гімнастика, заняття з фізичної культури.
Під час прогулянок - рухливі ігри та вправи спортивного характеру. У цей день забезпечується максимальне перебування дітей на свіжому повітрі (інші заняття, крім фізкультурного, в цей час не проводяться).
Під час прогулянки - різноманітні змагання, ігри та вправи спортивного характеру, естафети ( старші групи), розваги-атракціони, виконання фізичних вправ з основних рухів (біг, стрибки, метання, лазіння, вправи на рівновагу та орієнтування в просторі).
Організовуючи дні здоров’я, враховуються кліматичні особливості регіону, сезонні зміни, можливості використання природних факторів ( ліс, парк, луки, береги водойми та ін.). Наприклад, взимку до програми Дня здоров’я включають рухливі ігри, змагання по катанню на санчатах, лижах.  Молодші діти беруть участь у катанні на санках з гірки, ходьбі по снігових валах, ліпленні снігової баби та ін.
Старші дошкільники – в катанні на лижах з гірки, іграх в хокей з шайбою (м’ячем), тощо. Для цього зазделегідь готують снігові гірки, спортивний майданчик.
У весняно-літній період можливості для більш насиченого проведення Днів здоров’я значно збільшуються. Діти можуть брати участь у різноманітних іграх, змагатись у виконанні фізичних вправ (хто далі кине м’яч, стрибне в довжину та ін.), катанні на велосипеді, самокаті тощо.
Бажано ширше використовувати веселі атракціони, ігри-естафети, розваги. Так, молодшим дошкільникам пропонують влучити м’ячем в обруч (кошик), прокотити м’яч, збити булаву. Старші діти змагаються у веденні м’яча поштовхом руки або ногою між булавами (кубиками), поставленими на землю на відстані 1.5м, бігу на швидкість парами (тримаючись за руки), трійками.
Значне місце у системі фізичного виховання займає самостійна рухова діяльність дітей. Вона великою мірою залежить від створення необхідних умов для реалізації біологічних потреб дитини у русі (обладнання майданчика різноманітним фізкультурним інвентарем)
Таким чином, система фізичного виховання дітей 3-6 років передбачає широке застосування усіх засобів фізичної культури у різних організаційних формах, які забезпечують оптимальну рухову активність малят. За тривалістю вона складає не менш як 2-2.5 години на добу для кожної дитини.
Значна роль у фізичному вихованні дошкільнят належить сім’ї.
Велике задоволення діти відчувають, коли самі або разом з батьками виготовляють атрибути до гри. Жолуді, каштани стають ручними масажерами, а пластмасові кришки - масажерами для ніг, хорошим засобом розвитку дрібної моторики. Така своєрідність психологічна підготовка до гри є водночас чудовою можливістю для розвитку творчих здібностей.
Важливою умовою для розвитку творчих здібностей у рухливих іграх є варіативність, їхній зміст та форми організації.

Інструктор з фізичної культури інформує
Рухова активність дітей дошкільного віку є природною біологічною потребою, ступінь задоволення якої багато в чому визначає подальший структурний і функціональний розвиток дитячого організму.
Важливим засобом забезпечення рухової активності дітей в дошкільному закладі є заняття з фізичної культури та ранкова гімнастика.
Інструктор з фізичного культури Цапко Ліля Михайлівна працює над проблемою: “Нетрадиційний підхід до фізкультурно-оздоровчої роботи ”.

Завдання, які виконуються на заняттях з фізичної виховання:
·навчально-тренувальні та сюжетні;
·тематичні;
·фізкультурно-пізнавальні;
·ігрові;
·оздоровчі.
Так як провідним видом діяльності дітей дошкільного віку є гра, та заняття з фізичного виховання в нашому садочку проводяться з використанням рухливих ігор, на заняттях використовується спортивний інвентар (м'ячі, обручі, дуги, палиці, прапорці, скакалки та ін.) та спортивне обладнання (колода, спортивна драбини ...).
На заняттях діти виконують:
- загально-розвивальні вправи (біг, стрибки...) з поступовим збільшенням навантаження;
- вправи корегуючого спрямування (для профілактики порушення постави та плоскостопості);
- вправи для формування певних фізичних якостей та навиків, для впливу на різні м'язові групи з поступовим розподілом навантажень;
- рухливі ігри.
В теплу пору року заняття з фізкультури проводяться на свіжому повітрі — на спортивному майданчику, а в холодну пору року — в спортивному залі.
Велике значення має рухова активність в ранковий час. Для її забезпечення в нашому садочку щоденно проводиться ранкова гімнастика. За допомогою загально-розвиваючих вправ дітки активізуються та налаштовуються на подальшу роботу. Дуже важливо, щоб виконання вправ ранкової гімнастики увійшло в звичку, тому ми радимо батькам, на власному прикладі, показувати дітям необхідність її виконання.
Поради батькам:
·Щоденно виконуйте разом з дитиною ранкову гімнастику, виходьте на прогулянки;
·Разом з дитиною здійснюйте пішохідні прогулянки та туристичні походи;
·Залучайте дитину до виконання основних рухів — ходьба, біг, стрибки, вправи з м'ячем, лазіння, повзання...
·Грайте з дитиною в рухливі та спортивні ігри;
·Беріть участь разом з дитиною у проведенні спортивних свят, розваг, що організовуються дошкільним закладом;
·Катайтеся разом з дитиною на велосипеді, роликах, грайте у бадмінтон, теніс, футбол, стрибайте на скакалці.


В перші 6 років життя розвиток дитини знаходиться в особливо великої залежності від рухового режиму, фізичне виховання в дошкільному віці набуває першорядного значення. Несвоєчасність і низька ефективність вирішення завдань фізичного виховання в період дитинства призводять до порушення розвитку дитини і негативно впливають на його розумову сферу. Найбільш загальними специфічними завданнями фізичного виховання дітей дошкільного віку є:
1) охорона і зміцнення здоров'я дітей;
2) всебічний фізичний розвиток та загартовування організму;
3) своєчасне і різнобічний розвиток рухів і виховання рухових якостей.
У фізичному вихованні дошкільнят передбачений весь необхідний комплекс основних засобів фізичного виховання. До них відносяться перш за все фізичні вправи, гігієнічні та природні фактори, раціональне харчування, особиста гігієна, правильний режим.
Форми фізичного виховання дітей дошкільного віку досить різноманітні. Це заняття фізичними вправами, рухливі ігри, ранкова гімнастика, спортивні розваги, прогулянки. Крім того, і на музичних заняттях широко застосовуються фізичні вправи, танці, елементи танців, які також сприяють вирішенню завдань фізичного виховання. У дитячому садку всіх форм фізичного виховання відведене певне місце в режимі дня. Вони пов'язані між собою, доповнюють один одного і проводяться в обов'язковому порядку.

Рухливі ігри

Гра є найважливішою самостійною діяльністю дитини-дошкільника і займає велике місце в його житті. Гра у всіх її різноманітних формах - це одне з головних засобів фізичного і психічного розвитку дитини-дошкільника.
У виховній роботі дитячого садка велика увага приділяється рухливим іграм творчого характеру, однією з форм яких є ігри з різноманітними іграшками. Дія визначається характером іграшки: з обручами треба бігати, стрибати, візки возити, м'ячі кидати. Ці ігри мало регламентовані, прості за своєю структурою, допускають будь-яку кількість учасників і відносно велику самостійність дітей. Наявність широких можливостей діяти згідно зі своїми силами робить такі ігри найбільш доступними і привабливими для дітей. Часто діти самі намічають зміст гри: перестрибувати через скакалку до тих пір, поки не зачепиш ногами, кидати і ловити м'яч, поки не упустити його, і т. д.
Цікавою і досить ефективною для дошкільнят формою рухливих ігор є ігри-завдання, зміст яких складають доступні дітям дії (добігти перший до умовної риси, докотити обруч до кінця доріжки, не опустивши його, і т. п.).
Не маючи достатнього запасу рухових уявлень, діти у своїх самостійних іграх не відразу виявляють активність та ініціативу. У результаті цього основний задум гри часто буває обмеженим, руху одноманітними. В іграх ж із завданням завдяки контрастності змісту дії дітей набувають цілеспрямований, осмислений характер. Багаторазове повторення рухів в таких іграх сприяє вдосконаленню рухових умінь і розвитку відповідних якостей. Умовно їх можна назвати іграми-вправами.
Більш складною формою рухливих ігор, широко застосовується для вирішення завдань фізичного виховання дошкільників, є сюжетні ігри з правилами. Вони вимагають від дітей вміння діяти в колективі, узгоджувати свої рухи з рухами інших дітей, виконувати встановлені правила.
Ефективність рухливих ігор для вирішення завдань фізичного виховання багато в чому залежить від умов їх проведення - емоційної насиченості, різноманітності рухового змісту, наявності просторого приміщення, майданчики і достатньої кількості необхідних для кожного віку предметів-іграшок.

Ранкова гімнастика

Ранкова гімнастика передбачена в дитячому саду починаючи з першої молодшої групи (третій рік життя). Вона включена в режим дня як обов'язкове гігієнічне захід і проводиться інструктором з фізичної культури щоденно, перед сніданком.
Систематичне і кваліфіковане проведення ранкової гімнастики відіграє істотну роль у системі фізичного виховання дітей дошкільного віку, так як робить на них не тільки оздоровчий вплив, але частково виховний та освітній. Діти вперше дізнаються про значення ранкової гімнастики для здоров'я і привчаються змалку до регулярних занять.
Якщо для першої молодшої групи передбачається комплекс з 3-4 вправ ігрового і наслідувального характеру тривалістю до 5 хв., то для старшої групи він вже збільшується до 6 вправ тривалістю до 12 хв. Крім вправ для різних груп м'язів широко застосовуються різновиди ходьби та біг на початку заняття, різноманітні підскоки. Використовуються також вправи з предметами: палицями, обручами, м'ячами, гантелями і т.п..

Прогулянки

Прогулянки займають дуже велике місце в режимі дня дошкільнят. Як правило, щодня їм відводять 1,5 - 2 години на першій і в другій половині дня. Основне призначення прогулянок - тривале перебування на відкритому повітрі, заповнене рухливими іграми та фізичними вправами. Зміст прогулянок тісно пов'язане з основними завданнями фізичного виховання дошкільнят. Головна з них - застосування дітьми рухових умінь у природних умовах, що відрізняються від навчальних. Організовуються прогулянки так, щоб діти були весь час в русі, але не занадто перегрівалися.
У дуже морозну або вітряну погоду прогулянку заміняють перебуванням на відкритому повітрі, але під дахом (на майданчику в павільйоні, в альтанці і т. п.).
Міцного здоров`я Вам та Вашим дітям бажає наш дитячий садочок!
Будьте здорові!

Психогімнастика

Будь-який фізичний рух у психодіагностиці висловлює якийсь образ фантазії, що насичена емоційним змістом, тим самим об’єднується діяльність психічних функцій (мислення, емоції, рухи), а за допомогою коментарів ведучого підключається ще внутрішня увага дітей до цих процесів. Таким чином, психогімнастичні вправи використовують механізм психофізіологічного функційного єднання.
     Наприклад, дитина не просто виконує різні ритмічні помахи рук, а уявляє себе веселим зайчиком, який грається на галявині. Ця ігрова вправа викликає в дитини задоволення, включає в роботу її фантазію, покращує ритмічність рухів. Тим часом ведучий коментарями описує характер фізичних дій — силу, темп, різкість і спрямовує увагу дітей на усвідомлення і порівняння м’язових та емоційних відчуттів, які в них виникають.
     Методичні завдання. Ігровий психогімнастичний зміст вправ не випадковий, він повинен відображати процес оволодіння навичками контролю рухової та емоційної сфери. Сюжет слід придумати такий, щоб він вирішував такі завдання:
•  дати дитині можливість виявити різноманітні м’язові відчуття шляхом наслідувального повторення рухів та дій ведучого;
•     навчити дитину спрямовувати і затримувати увагу на своїх відчуттях, учити розрізняти і порівнювати їх;
•     навчити дитину визначати характер фізичних рухів, які супроводжуються різними м’язовими відчуттями;
навчити дитину змінювати характер своїх рухів, спираючись на контроль м’язових відчуттів і роботу уяви та почуттів.
     У послідовності психогімнастичних вправ особливо важливо дотримуватись чергування і порівняння протилежних за характером рухів:
•     напруження і розслаблення;
•     різких та плавних рухів;
•     частих та рідкісних;
•     дрібних та загальних;
•     ледь помітних коливань і повних застигань;
•     помахів тіла й стрибків;
•     вільне просування у просторі й наштовхування на предмети.
     Таке чергування рухів рефлекторно впливає на гармонізацію психічної діяльності мозку: впорядковується психічна й рухова активність дитини, покращується її настрій.
     На заняттях із психогімнастики всі діти успішні: правильно все, що вони роблять, розігрують той чи інший образ, при цьому кожен робить по-своєму, як уміє. Але в усіх виникають м’язові та емоційні відчуття, кожен може навчитися їх довільно регулювати.  
     Завданням психогімнастики є збереження психічного здоров’я, запобігання емоційним розладам у дитини через зняття психічного напруження, розвиток кращого розуміння себе та інших, створення можливостей для самовираження особистості.
     Більшість психогімнастичних завдань побудовані на імітації певних почуттів та емоційних станів людини. Решта передбачає відтворення дітьми дій та вчинків уявних героїв. Оволодіння виразними рухами, що закріпилися
в процесі еволюції за будь-якими відчуттями і станами людини, дає змогу малюкам не тільки більш адекватно спілкуватися, тонше розуміти почуття інших, але й створює умови для формування їхньої власної емоційної сфери: виховання емоцій та найвищих почуттів. Навіть трирічні малюки розуміють значення жестів і вміють жестикулювати. Більшість трирічних дошкільнят легко імітують голос злого вовка або зайчика-боягузника.
     Психологічні вправи корисні не тільки емоційно загальмованим дошкільнятам, а й малюкам із добре розвиненою експресією, а також надто чутливим. Це зумовлено тим, що вплив психогімнастики на емоційно с особистісну сферу дитини забезпечується цілою низкою як формуючих, так і корекційних механізмів.
Вираження уваги та зосередженності
     Ці ігрові вправи не тільки сприяють розвитку виразних рухів, а й допомагають дитині через засвоєння моторного компонента психічних станів наблизитися до оволодіння довільною увагою. Такі вправи рекомендують дітям із психомоторною гіперактивністю, зі зниженим настроєм, затримкою психічного розвитку та іншими видами, що призводять до незрілості уваги.      
Вправи на розслаблення м 'язів
     Вправи допомагають в ігровій формі оволодіти прийомами зняття психом’язового напруження. Таке розслаблення необхідне дітям із занадто збудливою або надто чутливою нервовою системою, малюкам, яким властиві страхи, нав’язливі стани та рухи, істеричні реакції, заїкання тощо.
Вираження емоційних станів
     Ігрові вправи, у яких діти зображують сміх, радість, задоволення, допомагають створити атмосферу в групі, підняти настрій, емоційно наблизити малюків одне до одного. Ці ігри корисні дітям із психомоторними та емоційними труднощами. Вони виключають емоційне збудження, відволікають від хворобливих фантазій та переживань. Бадьорий настрій, створений ними, має тривалу стійкість.
     Вправи на вираження спокою і задоволення допомагають заспокоїти дітей, створити в групі теплу психологічну атмосферу, викликати почуття прихильності одне до одного. їх рекомендують проводити з агресивними, збудливими дітьми, у яких часто виникають конфлікти з однолітками.

Ігрові імітаційні рухи

Імітаційні рухи мають велике значення в навчанні дітей дошкільного віку як цікаві різноманітні види рухів та ігрові вправи. Із наслідуванням образу починається пізнання дитиною техніки рухів, спортивних і танцювальних вправ, ігор, початків театральної діяльності тощо.
До тож це — найдоступніший для дітей спосіб оволодіння навичками рухової діяльності. Наприклад, спробуй пояснити дитині техніку повзання з упором на ноги попереду, а на руки ззаду, за спиною. Дитина вас одразу не зрозуміє, а складність виконання цього руху викличе в неї небажання продовжувати заняття. Але скажіть: «Давайте пройдемо, як павучки», покажіть рух, і дитина охоче візьметься до виконання вправи, тому що це вже гра.

 


   

 

 

   

Дбаємо про дітей з 1966 року!
З нами Ваша дитина в безпеці!

Завідувач: Григорів Надія Миколаївна
Тел: (0342) 53-34-80